fbpx

Технологія раннього втручання

Поширити

Про технологію раннього втручання ми поговорили з Тетяною Гончар, завідувачкою Служби раннього втручання Центру соціальної підтримки дітей та сімей “Добре вдома”.

Що таке “раннє втручання”
До 50-х років минулого століття реабілітаційна допомога в розвинутих країнах Європи та США була орієнтована на те, щоб вилікувати дитину, вплинути на її стан.
У 60-ті роки стало зрозуміло, що більшість хвороб вилікувати неможливо і потрібно пристосовуватися до звичайних умов життя, виходячи з особливостей дитини. Починають активно створюватися спеціалізовані школи та інтернати. Але з часом стає очевидним, що ізоляція і сегрегація дитини дорого коштують державі, не вирішують емоційних проблем сім’ї та не приносять користі суспільству. У 70-ті роки у західних країнах реабілітаційна допомога дітям з порушеннями розвитку переходить у сім’ю і з розвитком суспільства з’являється тенденція до сімейно-центрованості та нормалізації життя родини. Починають створюватися реабілітаційні та розвивальні методики з урахуванням інтересів і можливостей дітей. Так у 90-ті роки з’являється принцип “клієнт-центрованість”, який зараз модернізувався у “сімейно-центрованість”.
Розвиток реабілітаційної допомоги у радянських країнах пішов іншою стежкою – лише кілька років тому було запроваджено інклюзію на державному рівні. Зараз Україна проходить той етап, який більшість країн пройшли ще у кінці минулого століття.

Ще досі ми чуємо “професійну” рекомендацію “почекати до 3-х років”, коли дитина заговорить або почне відгукуватися на власне ім’я тощо. І якщо раніше спеціалісти вважали, що спочатку дитина має досягти 3-х років, коли очевидно проявиться відставання дитини від однолітків у фізичному, соціальному, емоційному чи інтелектуальному розвитку, то з появою досліджень про нейропластичність і найактивніший період розвиток мозку до 3-х років дитини (ми писали про ці факти) прийшло і розуміння: що раніше фахівець побачить відставання у розвитку, то ефективніше зможе працювати з дитиною, її реабілітацією та адаптацією.
Спеціалісти Центру “Добре Вдома” пройшли навчання технології раннього втручання у рамках проєкту UNICEF (Юнісеф) і успішно впроваджують її на практиці вже 5 років. Технологія постійно вдосконалюється і спеціалісти мають слідкувати за тенденціями, тож зараз вони готуються до тривалого навчання згідно із сучасними міжнародними стандартами.

Чим раннє втручання відрізняється від інших форм роботи
Основна відмінність технології раннього втручання в тому, що пріоритетом є покращення якості життя усієї сім’ї, де зростає дитина з особливостями розвитку, щоб стан дитини не інвалідизував усю родину. Навпаки, діагноз дитини не має заважати всій сім’ї жити повноцінним життям. Також, на відміну від інших форм роботи, велику роль у роботі з дитиною відіграють батьки. Якщо вони не мають внутрішнього ресурсу, допомога й підтримка потрібна, у першу чергу, їм. І лише отримавши власний ресурс, вони можуть стати опорою і для дитини.

Як працює раннє втручання
Всі навички, які отримує дитина, набуваються нею через участь у звичайній щоденній активності, до якої її заохочують батьки. Наприклад, мама готує суп і залучає дитину до приготування страви разом: показує і називає овочі, їхній колір, текстуру та розмір, дозволяє помити та розсортувати фрукти. Мама готує речі до прання, і дитина допомагає сортувати білу і кольорову білизну. Мета не просто навчити складати пірамідку (як це згодиться їй у реальному житті?), але підготувати дитину до реального життя, навчити: тримати ложку, самостійно одягатись, сповіщати про свої потреби, взаємодіяти з однолітками.
Робота з дитиною відбувається у її природному середовищі, а не у штучних умовах кабінетів. Спеціаліст приходить до дитини додому, на майданчик, у ту ситуацію, де батьки або дитина відчувають складнощі й потребують підтримки (наприклад, у магазині чи ігровій кімнаті).

Перший крок
Це — звернення родини до центру раннього втручання. Це важливий етап, адже у нашому суспільстві досі є зверхнє ставлення спеціалістів до батьків, тому деяким батькам важко дається спілкування з лікарями й вузькими спеціалістами. А від того як відбудеться перший контакт, наскільки батькам комфортно, чи вони відчувають зацікавленість спеціаліста, залежить і ставлення родини до фахівця та послуги. У ранньому втручанні надзвичайно вагома довіра батьків, розуміння процесів, адже сама технологія — це про те, щоб спеціаліст був партнером сім’ї, став інструментом, навчив батьків природним чином розвивати дитину у щоденній діяльності. Не так важливо навчити дитину вимовляти звук “р”, як налаштувати життя родини таким чином, щоб вона могла повноцінно і самостійно функціонувати після завершення отримання послуги. Для цього спеціаліст має бути уважним до потреб батьків і всієї сім’ї.

Командна робота
Якщо раніше з дитиною працювали різні спеціалісти в окремих кабінетах, хоч і пов’язані в міждисциплінарну команду, зараз все змінюється. Ми також знаходимося на етапі переходу. Зараз не батьки з дитиною приходять до центру, де штучно створені умови, а спеціаліст приходить додому у сім’ю, у природне середовище розвитку дитини. І хоча над ситуацією працює трансдисциплінарна команда (психолог, невролог, логопед, дефектолог, реабілітолог), із сім’єю взаємодіє лише одна людина – провайдер послуг (уявіть, як би почувалась сім’я, куди постійно приходять 5 різних малознайомих людей). Крім того, це зменшує витрати для громади.
Провайдер має бути висококваліфікованим спеціалістом, із широким колом знань у суміжних дисциплінах. Він стає партнером, помічником батьків і сім’ї. Найвищий пілотаж для спеціаліста, — не вказуючи батькам на помилки, а, навпаки, підсилюючи їхні сильні сторони, підвести до розуміння того, яким чином вони можуть змінити щоденне життя сім’ї так, щоб самостійно вирішувати питання, з яким вони раніше зверталися до спеціалістів. Це дозволяє будувати довірливі стосунки та є більш комфортним для сім’ї та дитини.

Раніше і зараз
Краще за все, і це світова тенденція, коли спеціаліст приходить у сім’ю, але не обов’язково додому. Наприклад, якщо є потреба налагодити контакт на дитячому майданчику, спеціаліст приходить на прогулянку. Але, на жаль, деякі батьки бояться пускати спеціаліста додому: переживають, що вдома не прибрано, або старий ремонт, знічуються перед чужою людиною, бояться засудження. У таких випадках ми йдемо назустріч і працюємо із сім’єю в центрі, адже для нас важливий комфорт батьків. Хоча кращі результати ми отримуємо у природному середовищі дитини.

Як батьки дізнаються про вас?
Зараз працює сарафанне радіо: у нас є репутація, одні батьки розповідають про нас іншим. Також до нас направляють соціальні служби, але, на жаль, це відбувається, як правило, запізно. Базуючись на знаннях про нейропластичність, ми розуміємо, що чим раніше ми почнемо працювати із сім’єю, то більшого ефекту досягнемо.
Якийсь час ми намагались налагодити співпрацю з педіатрами в поліклініках, отримали схвальні відгуки, але далі справа не пішла, дітей до нас так і не почали направляти. Ми стурбовані цим питанням, адже дитина віком від 0 до 4-х років потрапляє на очі, перш за все, педіатрам. Але у лікарів є лише 15 хвилин на прийом, для того щоб оглянути, зважити й поміряти дитину, перевірити основні рефлекси та внести дані до електронної бази. Вони просто не встигають розповісти про раннє втручання і необхідність проходження скринінгу розвитку. Хоча в цій ситуації краще провести діагностику зайвий раз, ніж пропустити момент. І це ситуація, яка нас непокоїть. Можливо, якби був наказ на державному рівні та велика національна інформаційна кампанія, щось би змінилось.

Після 4-х вже пізно?
Ні, але якщо до 4-х років ми просто повертаємо дитину у природну лінію розвитку або максимально м’яко адаптуємо, то після цього віку – вже виправляємо. Хоча теж можемо суттєво покращити ситуацію.

Настанова спеціалістам, які лише починають працювати за технологією раннього втручання
Технологія дуже відрізняється від того, чого навчали й досі навчають у ВИШах. Доводиться кардинально змінювати свої погляди та парадигми, бути відкритими до нових знань. Комусь легше працювати сам-на-сам із дитиною, залишаючи батьків за дверима кабінету, виносячи за дужками вплив ситуації в сім’ї на розвиток дитини. Звісно, не так просто змінити свої парадигми, якщо до цього тебе 5-6 років в інституті вчили лише як працювати в кабінеті. Але ми йдемо шляхом розвинутих країн і маємо наздоганяти їх дуже швидко. Багато часу вже упущено.
Раннє втручання — це робота із сім’єю, а не лише з дитиною. Важливо тримати у фокусі уваги інтереси дитини, її потреби, теорії розвитку, прив’язаності, нормалізації та працювати у ситуації, що впливає на дитину. Тому принципами раннього втручання є сімейно-центрованість, рутинно-орієнтованість, командний підхід, координація сервісів та ресурсів.

Коли дитина розвивається у природних умовах та інтегрується у суспільство, батьки почувають себе компетентними, соціум адаптується і підвищується загальний рівень толерантності суспільства.

Дарія Байрак, “Надія і житло для дітей”.

 

Назад

Поширити

Схожі статті

8 головних фактів про ранній розвиток дитини

Центр дитячого розвитку Гарвардського університету виділяє  8 головних фактів, які варто знати про ранній розвиток дитини. Ці твердження спираються на як усталену базу знань, яка має понад 50-ти річну історію, так і на новітні досягнення у вивченні дитячого розвитку. Зібрані факти дають розуміння, як можна вдосконалити наявні підходи у роботі з дітьми.

Чек-ліст як побудувати перший візит у сім'ю соціальному працівнику

Перший візит соціального працівника у сім'ю закладає основу для подальшої роботи. Чи виникне довіра, як складеться взаємодія, як побудувати ефективне спілкування — вам допоможе цей простий інструмент.

Що таке інтегровані соціальні послуги? Пояснюємо на прикладі

Розглянемо інтегровану модель надання соціальних послуг на прикладі сім'ї, яка має дитину з інвалідністю.

Категорії

Схожі статті

8 головних фактів про ранній розвиток дитини

Центр дитячого розвитку Гарвардського університету виділяє  8 головних фактів, які варто знати про ранній розвиток дитини. Ці твердження спираються на як усталену базу знань, яка має понад 50-ти річну історію, так і на новітні досягнення у вивченні дитячого розвитку. Зібрані факти дають розуміння, як можна вдосконалити наявні підходи у роботі з дітьми.

Чек-ліст як побудувати перший візит у сім'ю соціальному працівнику

Перший візит соціального працівника у сім'ю закладає основу для подальшої роботи. Чи виникне довіра, як складеться взаємодія, як побудувати ефективне спілкування — вам допоможе цей простий інструмент.

Що таке інтегровані соціальні послуги? Пояснюємо на прикладі

Розглянемо інтегровану модель надання соціальних послуг на прикладі сім'ї, яка має дитину з інвалідністю.

Ваша допомога безцінна для дітей України

Як ви хочете допомогти

Ваша допомога важлива для дітей та їх сімей

В даний момент ми не проводимо масовий збір коштів, проте Ви завжди можете допомогти - зверніться за реквізитами у будь-якій зручний для Вас спосіб

Введіть прийнятну для Вас сумму:

грн.

Дякуємо

З Вами зв'яжуться найближчим часом

Дякуємо за підписку

Тепер ви зможете дізнаватися усі актуальні новини