“Найголовніше — бути чесними перед собою та перед тими, для кого і заради кого ми працюємо. Війна навчила нас зосереджуватися на важливих речах: шукати проєкти, кошти для роботи, яка веде до реальних змін.”- Галина Постолюк, виконавчий директор Благодійної організації “Надія і дім для дітей”.

Пропонуємо чесну розмову з мамою дитячого будинку сімейного типу (ДБСТ), яка виховує десятеро дітей, частина з яких має інвалідність. Саме вона розповість про те, як з’являються прийомні сім’ї та чому про них варто замислитися… IT-фахівцям!

Планується, що після завершення навчання команди зможуть надавати послугу раннього втручання у своїх громадах. Зокрема, працювати з сім’ями дітей від народження до чотирьох років, які мають порушення розвитку чи інвалідність, або існує ризик виникнення порушень.

Чи знаєте ви, що адаптація дитини в прийомній сім’ї може тривати від шести місяців і аж до року? А якщо в родину приходить дитина, яка раніше перебувала в інституційному закладі, цей процес може тривати навіть до двох років.

У родині — п’ятеро дітей. Старші ходять до школи, а найменші — Богдан і Настя — постійно залишаються вдома. Мама боїться віддавати їх до дитячого садочка, адже щоразу, коли бере їх за руку, щоб просто підійти до садочка, діти починають плакати.