fbpx

Соціальна послуга “патронат”

Поширити

Те, як зараз відбувається вилучення і подальше “перекидання” дитини з закладу в заклад є для неї додатковим травмуючим досвідом. Не говорячи вже про те, що ці діти вже травматизовані нехтуванням, недбалим ставленням, спостерігали або самі постраждали від насилля. Що можна зробити, щоб зменшити стрес?

Для таких випадків існує соціальна послуга “патронат”.

За визначенням, патронат — це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною та/або її сім’єю складних життєвих обставин.

Що відбувається?
Замість лікарні, будинку дитини, інтернату чи центру соціально-психологічної реабілітації дитина потрапляє до професійних вихователів, “мами й тата”, навчених взаємодіяти з дітьми, вилученими з сім’ї. Зрозуміло, що дитині в стресі не просто, що може виражатись як в апатії, так і в агресії . Батьки, що пройшли курси патронатних вихователів знають, як налагодити контакт з дитиною і в тому, і в іншому стані, як її підтримати та допомогти.

Що це дає дитині?

  • Вона залишається у своїй громаді, може ходити до тієї самої школи, зберігає контакти з родичами й друзями
  • Вона має можливість спілкуватись з батьками у супроводженні спеціаліста з соціальної роботи
  • Вона має належний догляд, піклування та умови для навчання та розвитку
  • Вона зазнає меншого стресу, ніж при розміщенні в інституційний заклад.

Поки дитина живе у патронатній сім’ї, спеціалісти працюють з її біологічними батьками над можливістю повернення  дитини у сім’ю. Якщо ж реінтеграція неможлива — вмикається процес позбавлення батьківських прав та подальшого влаштування дитини на усиновлення або у сімейну форму виховання (опіка, прийомна родина, ДБСТ).

Які діти можуть потребувати цю послугу?

  • Вилучені з сімей
  • Підкинуті чи безпритульні
  • Новонароджені, від яких відмовились батьки
  • Чиї батьки тимчасово з різних причин не можуть піклуватись про них
  • Чиї батьки померли чи пропали безвісти

Послуга патронату особливов важлива для немовлят, тому що:

1. Вони потребують безупинної уваги й піклування, які не можливо забезпечити ні у лікарні, ні у будинку дитини. Перші 3 роки критично впливають на розвиток мозку дитини. В цей час особливо важливий тілесний, зоровий, слуховий і емоційний контакт зі значущим дорослим.

2. Маленькі діти мають більші шанси знайти нову сім’ю, якщо процес реінтеграції не буде успішним. Патронатна сім’я має стати перехідною ланкою між вилученням і всиновленням. Якщо ж дитина потрапляє в інституційну систему, то, як правило, залишається там до повноліття.

Всі діти, які опиняються у патронатних сім’ях, мають певний травматичний досвід. Сам факт розміщення у патронатну сім’ю є травматичним для дитини, тому що вона втрачає свою біологічну родину і все, що було для неї звичним і знайомим.

Травми, які дитина пережила у біологічній сім’ї, можуть бути різними: від нехтування батьківськими обов’язками та потребами дитини, до насилля: фізичного чи сексуального. Травма може вплинути на дитячий мозок, тіло, поведінку і спосіб мислення. Тривала травматична ситуація часто руйнує почуття безпеки, сприйняття дитиною себе і змінює те, як вона бачить і реагує на людей та ситуації в її житті. Приблизно у кожної четвертої дитини, вилученої з біологічної родини є ознаки посттравматичного синдрому.
У дитини, яка пережила травму, особливо тривалу, можуть з’явитися нездорові звички й поведінка, включно із проявами агресії, недовіри до дорослих або неслухняності. Можливо, така поведінка допомагала їй раніше у ситуаціях з нехтуванням або насиллям і міцно вкорінилась. Потрібен час, терпіння й, часом, терапевтична підтримка, щоб подолати ці наслідки.

“Щоб виховувати дитину, яка пережила травму, треба навчитись бачити не “погану дитину”, а “дитину, з якою трапились погані речі”.

Водночас, патронатні вихователі відіграють важливу роль у зціленні дитини. Вони демонструють стабільність і навчають її життєвих уроків, які триватимуть все життя, і, можливо, впливатимуть і на майбутнє покоління. На відміну від біологічних батьків, патронатні проходять навчання до того, як вони приймуть дітей у свою сім’ю, мають підтримку соціальних працівників та інших фахівців протягом усього процесу.

От які поради щодо підтримки дитини, яка пережила травму, дають досвідчені патронатні вихователі:

  • Будьте терплячі та послідовні й не сприймайте поведінку дітей на свій рахунок.
  • Не чекайте, що ви дізнаєтесь заздалегідь про всі ті травми, які пережила дитина. Деякі наслідки можуть не проявлятися протягом місяців або навіть років.
  • Будьте готові набратися терпіння й обговорити багато речей.
  • Докладайте зусиль, щоб зрозуміти травму та як вона впливає на вашу дитину. Не всі випадки можна читати, як книгу, але обережні розмови безумовно можуть допомогти.
  • Будьте відкриті до розв’язання проблем новими способами.
  • Ніколи не бійтеся звертатися за допомогою та порадою до інших. Групи підтримки батьків можуть бути чудовим джерелом інформації.
  • Розглядайте все у перспективі. Травма не стається за один раз і зцілення теж не відбувається швидко.

“Те, що я зрозуміла, як патронатна вихователька дітей з травмою, — що вони дивовижні, стійкі та сильні.”

Дарія Байрак для “Надія і житло для дітей”

Назад

Поширити

Схожі статті

Чек-ліст як побудувати перший візит у сім'ю соціальному працівнику

Перший візит соціального працівника у сім'ю закладає основу для подальшої роботи. Чи виникне довіра, як складеться взаємодія, як побудувати ефективне спілкування — вам допоможе цей простий інструмент.

Що таке інтегровані соціальні послуги? Пояснюємо на прикладі

Розглянемо інтегровану модель надання соціальних послуг на прикладі сім'ї, яка має дитину з інвалідністю.

Реактивний розлад прив'язаності

Реактивний розлад прив'язаності (РРП) - психічна хвороба, при якій у дитини не виникає емоційного зв'язку з батьками чи опікунами.

Категорії

Схожі статті

Чек-ліст як побудувати перший візит у сім'ю соціальному працівнику

Перший візит соціального працівника у сім'ю закладає основу для подальшої роботи. Чи виникне довіра, як складеться взаємодія, як побудувати ефективне спілкування — вам допоможе цей простий інструмент.

Що таке інтегровані соціальні послуги? Пояснюємо на прикладі

Розглянемо інтегровану модель надання соціальних послуг на прикладі сім'ї, яка має дитину з інвалідністю.

Реактивний розлад прив'язаності

Реактивний розлад прив'язаності (РРП) - психічна хвороба, при якій у дитини не виникає емоційного зв'язку з батьками чи опікунами.

Ваша допомога безцінна для дітей України

Як ви хочете допомогти

Ваша допомога важлива для дітей та їх сімей

В даний момент ми не проводимо масовий збір коштів, проте Ви завжди можете допомогти - зверніться за реквізитами у будь-якій зручний для Вас спосіб

Введіть прийнятну для Вас сумму:

грн.

Дякуємо

З Вами зв'яжуться найближчим часом

Дякуємо за підписку

Тепер ви зможете дізнаватися усі актуальні новини