Згодом Вікторія зустріла нового партнера й переїхала до нього, діти залишились з бабусею. В пари народився син, Радіон. Проте життя на новому місці не клеїлось — жінка не могла знайти роботу за спеціальністю й, пригнічена невлаштованістю та нестачею грошей, Віка почала випивати.

Тому, через загрозу здоров’ю та життю, Радіона довелося вилучити з сім’ї. Це привело Віку до тями – вона звернулась до Центру та попросила про допомогу – вона щиро любила дитину і хотіла зберегти сім’ю.

Розповідає регіональний координатор “Надія і житло для дітей” Дарья Дощук “Я була шокована місцем, куди помістили Радіона. Там було 115 немовлят та малюків до 3 років, вони жили у групах по 40 дітей. Звісно, ні про яку індивідуальну увагу і любов не було і мови. Коли ми зустрілись з Вікторією та її старшими синами, стало зрозумілим, що вона хороша мама й любить своїх дітей, проте труднощі надломили її. Ми надали Вікторії підтримку, яка допомогла їй наново відбудувати своє життя”.

Радіона з мамою перевели у відділення для матерів із дітьми Центру соціальної підтримки дітей та сімей “Добре вдома”. Вікторія пройшла лікування від алкогольної залежності. Довготривала робота із психологами допомогла їй пережити втрати, завдані війною, налагодити стосунки з мамою, старшими дітьми та партнером.

Дар’я Дощук продовжує: “Люблю відвідувати цю сім’ю. Радісно спостерігати, як багато енергії в старших, як кумедно Радіон намагається копіювати їх.

Моя робота забирає багато сил, але вона і благодатна. Мій телефон постійно дзеленчить і я постійно у дорозі. Та сім’ї мають знати — ми поруч й ми віримо в них. Я тішусь, що ми змогли повернути Радіона мамі”.

Майбутнє виглядає набагато краще поруч із братами та мамою, у любові та піклуванні — те, чого інтернат не в змозі дати ніколи.

Подивитись відео