Коли наша кейс-менеджерка почала працювати з цією родиною, то ніщо не віщувало динамічного розвитку подій. Звичайна родина жила звичайним життям. Мама, тато та четверо дітей – десятирічна Олена, шестирічна Катя, дворічна Марина та шестимісячний Кирилко*.

Родині жилося непросто в старій хаті, без світла та води. Ті невеликі кошти, які отримувала мама на дітей, йшли на продукти. Але, звісно, їх не вистачало, тому що тато зловживав алкоголем і не допомагав родині.

Тож кейс-менеджерка Євгенія розпочала свою роботу з того, що оформила матеріальну допомогу цій родині. Проте аби батько не відібрав кошти – сама їздила з мамою по магазинам, допомагаючи вибрати продукти, купувати одяг дітям. Привезла канцтовари Олені, яка мала йти до п’ятого класу, та Каті, яка цього року вперше йшла до школи.

А ще привезла підгузки, серветки, дитячі суміші для готування, одяг для дітей та іграшки! Першокласниця Катя не могла нарадуватися тому, що була одягнена з ніг до голови! 

Мама дякувала за допомогу і стверджувала, що принаймні у неї з чоловіком все добре.

Та одного разу дня пролунав телефонний дзвінок із місцевої соціальної служби: «Ваша мама, якій ви допомагаєте, вночі бігала по селу з дітьми… Була поліція».

А ще за кілька годин зателефонувала і сама мама: «Чоловік мене мало не вбив! Штурхав дітей! Допоможіть…»

Далі події розвивалися блискавично: кейс-менеджерка знаходить прихисток для мами з дітьми, збирає необхідні речі (памперси, білизну) і їде до громади, аби вивезти дітей, долучивши до цієї спецоперації ще кількох працівників нашої організації…

Спершу зібрали речі. В пакетах, з якими мама тікала з хати, були лише ті продукти та одяг, які допомагала купувати наша кейс-менеджерка.

Діти боялися, що будь-якої миті може повернутися тато… Мама злякано дивилася навкруги, повторюючи, що вона згодна їхати звідси. 

Коли виїжджали з села – згадали, що в амбулаторії треба забрати медичні карти дітей. Тож заїхали туди, а щоб не витрачати час – ще й встигли дітей вакцинувати! Отак до спецоперації порятунку додалася ще складова підтримки здоров’я????

За кілька годин втомлені від втечі та дороги, брудні та голодні діти з мамою зайшли в центр, який погодився прийняти їх. 

Першим питанням мами було: «А у вас що є тепла вода?» Вона ніяк не могла повірити, що тут – в чистому будинку є туалет, вода і навіть світло. 

А діти залишалися дітьми й просто бавилися на подвір’ї, вивчали нову оселю.

Кейс-менеджерка Євгенія дуже сподівається, що мама зможе тут розпочати нове життя. Адже навіть після кількох днів перебування тут вона згадала про те, що вміє шити… І що цим могла б заробляти на життя. 

«А що? Це ж крута ідея!» – підтримувала Євгенія маму, а сама подумки вже шукала варіанти, де б дістати для неї швейну машинку. 

Отак ми і працюємо – спершу допомагаємо родині у вирішенні проблемних питань, а потім шукаємо варіанти того, як адаптувати та підтримати їх у новому житті. 

Тож, якщо раптом, у вас є зайва швейна машинка – то пишіть нам! Ми її заберемо, її є кому віддати!

Працюємо в рамках проєкту «From Catastrophe to Reform – A Pathway to Ending the Institutionalisation of Children in Ukraine» за підтримки UBS