Деінституціалізація (ДІ) – це процес заміни системи інституційного догляду дитини на систему, яка забезпечує догляд і виховання дитини в сімейному або наближеному до сімейного середовищі. Цей процес не обмежується лише виведенням дітей із закладів інституційного догляду та влаштуванням їх у сім’ї. Він має запобігати направленню дітей до інтернатних закладів і надавати дітям та сім’ям нові можливості отримувати підтримку у власній громаді.

Альтернативний догляд – усі види догляду, влаштування, що забезпечуються дітям, які з будь-яких причин та за будь-яких обставин не перебувають під цілодобовою опікою принаймні одного з батьків. Форми альтернативного догляду – опіка, піклування, прийомна сім’я, дитячий будинок сімейного типу, малий груповий будиночок, інші форми влаштування дітей на базі сім’ї, стаціонарні заклади з умовами проживання, максимально наближеними до сімейних.

Інституційний догляд – догляд, що здійснюється в закладах із цілодобовим перебуванням (часто розрахованих на значу кількість дітей), діяльність яких не ґрунтується на потребах дитини, а умови проживання не подібні до сімейних. У таких закладах спостерігаються усі риси та ознаки типової інституційної культури (знеособлення, жорсткість режиму та діючих правил, відсутність індивідуального підходу, соціальне дистанціювання, залежність від персоналу, брак підзвітності тощо). Якщо дитина живе в закладі понад три місяці і не отримує піклування виключно з боку батьків чи осіб, які їх замінюють, то вона вважається такою, що отримує довгостроковий інституційний догляд.

Інтернат – це заклад, у якому дітям надається інституційний догляд. В Україні  до закладів інституційного догляду належать: будинок дитини, дитячий будинок, школи-інтернати різних типів, будинок-інтернат, навчально-реабілітаційний центр, навчально-виховний комплекс, тощо.

Найкращі інтереси дитини – дії та рішення, що визначаються і приймаються в інтересах дитини, позбавленої батьківського піклування, чи дитини, якій загрожує втрата піклування з боку батьків із різних причин (у тому числі через стан здоров’я дитини, особливості розвитку чи особливі освітні потреби); спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров’я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної чи етнічної належності; враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

Послуги на рівні громад – це послуги, прямий доступ до яких надається на рівні громад, а саме: послуги щодо зміцнення сім’ї та запобігання кризових ситуацій, екстреної допомоги, альтернативного догляду дітей в умовах, наближених до сімейних.