«Де ми живемо? На вул. Шевченка, 25. Наш будинок розташований у приватному секторі біля…» Саме так відповідають діти, котрі наразі проживають у Малому груповому будиночку «Мій дім». Для нас, фахівців, ці слова є дуже цінні, оскільки більше не звучить у дитячих висловлюваннях: інтернат, дитячий будинок, заклад для дітей-сиріт…

Сам житловий будинок не відрізняється від приватних будинків. В Будиночку життя та побут дітей організовані як у звичайній сім’ї. Діти спільно з вихователями готують їжу, чергують, прибирають, вчаться раціонально розподіляти гроші, брати на себе зобов’язання та відповідальність, готуються до самостійного життя після повноліття. А головне, як у звичайному повсякденному дитячому житті – святкують дні народження, запрошують гостей та друзів, організовують вечірні дозвілля.

Але найважливіша відмінність Малого групового будиночку від інтернату – це індивідуальний підхід до дитини та робота фахівців, що відповідає  її потребам та життєвій ситуації. З кожною дитиною працює ключовий вихователь – найголовніша людина для дитини. Саме вихователь безпосередньо взаємодіє з дитиною, знає всі подробиці її історії життя, потреби, коло соціальних контактів, багато спілкується з дитиною, розвиває її здібності, допомагає вирішувати сімейні негаразди та просто намагається бути дійсно близькою людиною. До ключового вихователя дитина може звернутися зі своїми думками, тривогами, радощами. Разом із дитиною ключовий вихователь планує її майбутнє: повернення дитини в біологічну сім’ю у разі позитивних змін у батьків, чи готує дитину до влаштування в сімейні форми виховання або до самостійного життя.

Діти відвідують гуртки, займаються спортом, у них з’являються нові захоплення та хобі, які обов’язково знаходять підтримку у вихователів. Діти починають усвідомлювати відповідальність, що чекає на них у майбутньому, у них виникає бажання до самореалізації, вони більш виважено ставляться до освіти, як необхідної бази їхнього майбутнього, разом із вихователями обирають заклад для продовження навчання і здобуття професії.

Дуже багато зусиль вихователі докладають для відновлення стосунків дітей із біологічними батьками, родичами або налагодження контактів із наставниками, які зможуть підтримати дітей у самостійному житті.

Найкращий доказ ефективності МГБ – це його результати. Протягом чотирьох років  у МГБ «Мій дім» проживали 50 дітей, із яких:

• 5 дітей усиновлені
• 14 – влаштовані під опіку родичів, в прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу
• 21 – успішно освоюють професії в обраних разом із вихователями навчальних закладах.