В Україні впроваджується одночасно кілька реформ, серед яких − реформа інституційного догляду і виховання дітей або деінституціалізації. Успішність її впровадження, як і будь-якої іншої реформи, залежить від багатьох чинників, зокрема таких як: наявність стратегічного бачення, план його досягнення, кадрові і фінансові ресурси, політичне лідерство, взаємодія, розуміння цілей реформи усіма задіяними структурами й особами та ін.
Комплексність задач деінституціалізації вимагає нових знань, зміни переконань і уявлень, застосування нових підходів в роботі від тих, хто задіяний у процесі догляду і виховання дітей, керує системами захисту дітей, планує і створює соціальні послуги для сімей з дітьми.
Тому навчання фахівців, державних службовців, які відповідають за реалізацію національної стратегії з реформування інституційного догляду і виховання дітей, має велике значення. Розуміння найкращих інтересів дитини, негативного впливу інтернатів на її розвиток і соціалізацію допоможуть убезпечити від помилок, що можуть нашкодити
дітям чи призвести до псевдореформ, в тому числі перейменування інтернатів, замість розвитку системи догляду дітей на основі сім’ї й громади.
У даному посібнику зібрані знання, поради та інструкції, як діяти на тому чи іншому етапі реформи, наведені докази і приклади успішних практик, напрацьовані в Україні та інших країнах. Він стане в нагоді усім, хто шукає відповіді на питання:
- Що таке деінституціалізація і чому це не тільки про інтернати?
- З чого починати?
- Яка послідовність кроків? та ін.
Але основне його призначення – слугувати джерелом матеріалів, інструментів для підготовлених тренерів, які навчають фахівців і тих, хто приймає рішення.
Сподіваємось, що цей посібник матиме широке професійне застосування і
сприятиме викоріненню інституційного догляду дітей в нашій країні.
Презентації до посібника:
При повному чи частковому використанні матеріалів посібника посилання на цей посібник і розробника БО «Надія і житло для дітей» є обов’язковим.