Допомагати сім’ям з дітьми можна по-різному. Можна підтримувати окремі родини, коли вони вже опинилися у складній ситуації. А можна створити систему, у якій батьки знають, де і як отримати допомогу, а громада об’єднується навколо родини, ніби накриваючи її захисною парасолькою.

Саме таку систему підтримки ми допомагаємо формувати у громадах Київщини, впроваджуючи послугу раннього втручання — підтримка дітей від народження до чотирьох років та їхніх батьків.

Як громади впроваджують послугу раннього втручання

Протягом 2024-2025 рр. ми ініціювали впровадження послуги раннього втручання у шести громадах Київської області — Бучанській, Фастівській, Білоцерківській, Рокитнянській, Бориспільській та Узинській.

Ми допомагаємо громадам розробляти необхідні документи, ремонтувати приміщення, закуповувати обладнання — комп’ютери та програмне забезпечення, відповідне реабілітаційне, сенсорне обладнання та розвивальні ігри, меблі та інші матеріали для роботи з дітьми. 

Навчаємо команди фахівців, які вже працюють або незабаром почнуть працювати в громадах за технологією раннього втручання. Наразі підготовку пройшли понад 50 спеціалістів різних напрямів: психологи, соціальні працівники, фахівці із соціальної роботи, фізичні терапевти, логопеди, лікарі-педіатри тощо.

Однак наш досвід роботи з дітьми та родинами протягом понад 28 років показує: без підтримки на місцях досягти позитивних змін — як у житті родини, так і у впровадженні нових послуг — дуже складно.

Тому паралельно з допомогою в організації роботи команд раннього втручання ми працюємо над налагодженням міжвідомчої взаємодії на місцях. Це потрібно для того, щоб фахівці в громадах не лише знали про існування послуги раннього втручання, а й могли самостійно виявляти родини, які потребують допомоги, та коротко розказати про саму послугу, наскільки вона є важливою для дитини раннього віку, а також розуміли, куди і як їх скеровувати.

Для цього ми організовуємо навчання, на які запрошуємо фахівців різних структур та організацій, що працюють із дітьми.

Як це працює на практиці: досвід Білоцерківської громади

Один із тренінгів з міжвідомчої взаємодії наприкінці минулого місяця відбувся у Білоцерківській громаді.

Інна Новогребельська, перший заступник міського голови

Послуга раннього втручання тут з’явилася завдяки підтримці Інни Новогребельської, першої заступниці міського голови. За її сприяння було підписано договір про співпрацю з нашою організацією, визначено надавача послуг та приміщення для роботи команди раннього втручання в Центрі соціальних послуг та реабілітації «Шанс». Ми, своєю чергою, допомогли Центру облаштувати простір і закупили необхідне обладнання.

Народження нової коаліції

«Судячи з того, представники яких структур тут зібралися, зараз народжується нова коаліція…», — відзначила на початку тренінгу одна з учасниць.

І була недалекою від істини. Адже до навчання тут долучилися представники місцевої влади, управління соціального захисту населення, служби у справах дітей, інклюзивно-ресурсних центрів, дитячих садків, старости старостинських округів, педіатри, сімейні лікарі, освітяни та фахівці із соціальної роботи. Тобто тих структур, фахівці яких безпосередньо спілкуються з дітьми та батьками й можуть помітити перші тривожні сигнали про те, що сім’ї потрібна допомога.

Спершу учасники тренінгу знайомилися один з одним, а потім слухали виступи місцевої команди раннього втручання, яка поділилася першим досвідом успішної роботи з родиною.

Особливу зацікавленість учасників викликав виступ тренерки Світлани Таращенко — педіатра з понад 13-річним досвідом роботи та фахівчині з раннього втручання.

Її презентація була цінною насамперед своєю практичністю. Пані Світлана не лише розповідала про саму послугу, а й ділилася конкретними порадами: як розпізнати, що родині потрібна допомога, на що звертати увагу фахівцям і як правильно скерувати сім’ю до необхідної підтримки.

Її досвід для учасників був особливо цінним, тому що саме в пані Світлані поєдналися два професійні підходи: з одного боку вона розуміє роботу фахівців, які першими виявляють дітей із ризиками розвитку, бо сама працює педіатром і щодня взаємодіє з сім’ями. З іншого — вона знає, як надалі вибудовувати допомогу таким дітям у межах послуги раннього втручання (більше про роботу педіатра та розширення його можливостей з опануванням послуги раннього втручання за посиланням ).

Перші труднощі та відкриття

Більшість учасників зізнавалися, що вже чули про послугу. Проте коли вони почали працювати в групах і виконувати практичні завдання тренерів — грати ролі батьків та дітей у різних проблемних ситуаціях — виявилося, що не все так просто: з’явилися перші упередження та труднощі.

• «Для направлення родини в послугу потрібна довідка від педіатра або висновок ЛКК? Ні?», — дивується під час виконання вправи одна із учасниць, представниця інклюзивно-ресурсного центру.
• «Батьки прийшли до мене за довідкою. А я маю скерувати їх до команди раннього втручання? І як це зробити щоб вони захотіли туди піти?» — запитує фахівчиня зі Служби у справах дітей.
• «Говорити з батьками так, щоб не налякати їх, що з їхньою дитиною щось не так? Говорити так, щоб вони захотіли звернутися за допомогою до команди раннього втручання? Це здається найважчим», — зітхає ще одна учасниця, яка працює у дитячому садку.

Світлана Таращенко та Оксана Кривоногова, національна тренерка з раннього втручання, віце-президентка Української асоціації раннього втручання, не просто відповідали на питання, а спрямовували учасників до самостійного пошуку відповідей в тому числі й на питання: «Як і з ким нам взаємодіяти? Чи є у нас в громаді дорожня карта допомоги сім’ям?»

Особливо ефективним інструментом для цього стало фінальне практичне завдання. Учасники працювали з гіпотетичними ситуаціями — намагалися організувати допомогу вагітній жінці, родині внутрішньо переміщених осіб та дитині в дитячому садочку — використовуючи для цього ресурси своєї громади.

Перші хвилини після отримання завдання для учасників були найскладнішими: кожен представляв свою організацію і добре знав про власні послуги та їх зміст, але не дуже орієнтувався в роботі колег, маючи лише приблизне уявлення. 

Проте вже за деякий час розпочалися активні обговорення, і на великих аркушах паперу поступово вимальовувалися картини комплексної підтримки, де послуга раннього втручання стала важливим елементом роботи з дитиною та сім’єю.

Після першої презентації одна із учасниць тренінгу зауважила: «У нас у громаді є сильний потенціал служб та фахівців, які можуть допомогти родині. Але як зробити так, щоб підтримка була системною? Нам не вистачає дорожньої карти. Ви нам її дасте?».

На що Оксана Кривоногова зауважила: «Відповісти на це питання можете лише ви самі. Ви живете та працюєте в цій громаді, тож знаєте її можливості. На тренінгу ми лише показуємо, як може працювати спільна підтримка — а алгоритм дій ви можете напрацювати самі».

Олена Корчевая, начальник відділу соціальних послуг управління соціального захисту населення Білоцерківської міськради, пообіцяла, що вже найближчим часом в громаді буде організовано роботу по відпрацюванню механізмів міжвідомчої взаємодії та сформовано дорожню карту допомоги сім’ї, яка виховує дитину від народження до 4х років та потребує послуги раннього втручання.

Навчання стало першим кроком до усвідомлення сили громади. І її сила полягає не у створенні нових структур, а в ефективній спільній роботі, міжвідомчій взаємодії заради підтримки дитини та родини. Саме так сім’ї в Білоцерківській громаді — і по всій Україні — зможуть виховувати дітей, розкривати їхній потенціал і бути щасливими разом.

 м.Біла Церква, Київська область

Світлана Наумова

Працюємо в рамках проєкту «From Catastrophe to Reform – A Pathway to Ending the Institutionalisation of Children in Ukraine» за підтримки UBS.