Родинам, особливо багатодітним, дуже важко жити без підтримки та допомоги. А якщо батьки самі виросли в інтернаті чи в родині, де не було позитивного прикладу батьківства, ситуація ускладняється ще більше. Діти в таких сім’ях, зазвичай, ростуть недоглянуті та в неналежних умовах, що зрештою може призвести до їх вилучення з сімей.
Втім, досвід нашої організації доводить, що запобігти такому розвитку подій можливо, якщо вчасно надати допомогу родині. І мова йде не лише про роботу кейс-менеджерів чи надання матеріальної допомоги (хоча це теж важливо і потрібно!) – йдеться про те, як навчити батьків бути батьками.
І в цьому допомагають фахівці, які надають послугу «сімейного помічника». Або просто сімейні помічники, як їх ще тепло називають в громадах.
Пілотування послуги
Наша організація в рамках проєкту «Зміцнення сімей і захисту дітей в Україні» (Strengthening Family Care and Protection in Ukraine) за підтримки World Childhood Foundation вже два роки пілотує послугу «сімейного помічника» на Дніпропетровщині.
У громадах області сімейні помічники працюють безпосередньо із сім’ями, де виховуються діти раннього та молодшого віку і в яких є реальний ризик їх вилучення. У переважній більшості це багатодітні родини або сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Зазвичай послугу сімейного помічника надають люди, які самі мешкають у цих громадах і добре обізнані з проблемами місцевих родин.
Вони приходять або приїжджають у сім’ї, спілкуються, аналізують, якої саме допомоги потребує родина.
Найчастіше ці фахівці допомагають у догляді за дітьми, вчать батьків практичним навичками піклування за ними, сприяють у вирішенні питань, пов’язаних із житлом, освітою, працевлаштування тощо. І, звісно, навчають простим, але таким потрібним речам, як варити борщ чи пекти хліб, випрати пелюшки чи оформити дитину в дитячий садочок.
Сімейний помічник на «ластівці»
Питань, з якими на місцях стикаються сімейні помічники, може бути безліч, проте одного стандартного алгоритму їх вирішення не існує.
Це точно знає Світлана Калачова, яка два роки надає послугу «сімейного помічника» в Личківській громаді Дніпропетровської області.
За час своєї роботи в якості сімейного помічника вона надала допомогу шістдесяти дітям з шістнадцяти родин!
І, як сміється сама Світлана, це було нелегко навіть в простому:
-Минулого року було стільки дітей, що я не встигала їх запам’ятовувати. Жартувала: «Ви хоч бейджики з іменами носіть!»
Але за тиждень запам’ятала імена та особливості кожної родини.
–Усі сім’ї різні, – розповідає Світлана. – І коли я вперше йду в родину, обов’язково починаю роботу зі спілкуванням за кавою або чаєм. Бо зазвичай сім’ї, до яких я приходжу, обмежені в спілкуванні… А їм просто потрібно, щоб хтось з ними поговорив, вислухав.
За два роки чого тільки Світлана не робила – вчила мам і готувати, і прати, і садити город, і прибирати, і білити, і консервувати, і воші виводити, і навіть просто обіймати дітей:
-Я нічого не роблю замість мам. Просто стою поруч і розповідаю, як треба робити, показую. А далі мама робить усе сама: адже тільки якщо сам щось зробиш – навчишся.
Світлана їздить по селам, що входять до складу територіальної громади, на своїй «ластівці» (так вона з любов’ю називає свою машину – Прим.). Саме завдяки цій машині їй вдається дістатися навіть до тих сіл, де взагалі немає доріг.
Причому інколи доводиться їздити не самій. Наприклад, недавно з нею, у багажнику, їхало двоє маленьких козенят у родину, де на них чекав чотирирічний Сашко:
-Коли ми з ним гуляли, часто бачили корів, кіз, які паслися. І він постійно повторював, що хоче «козю». Тож тепер козенята – і розвага для хлопчика, і підтримка для мами, яка з радістю прийняла «поповнення» в родину.
Як відмічає Світлана, вона ніколи нічого не нав’язує і не робить без згоди батьків:
-Навіть купівлю козенят ми спершу обговорили з мамою – наскільки вона погоджується, наскільки сама зацікавлена і готова до цього кроку.
Світлана Калачова зі “своїми дітьми”
Коли говорить серце
У Світлани немає улюбленців серед дітей. Вона любить усіх однаково щиро та намагається допомагати кожному. Проте є історії, які назавжди врізалася у пам’ять. Одна з них – така:
-До нас у громаду приїхала мама, яка тікала від війни з п’ятьма дітками. Найменшій не було й рочку. Дитина окрім мами нікого не визнавала – криком кричала, коли її хтось інший намагався взяти на руки. А одного разу мамі терміново треба було поїхати і я залишилася з дітьми. Спершу все було добре – дитина спала. Потім прокинулася, і я зрозуміла, що треба змінити підгузок. Це на відстані не зробиш, тож підійшла до дитини. І знаєте, як було радісно на душі, коли я за кілька днів знову прийшла у цю родину, а дитина посміхається до мене і тягне ручки…
А ще Світлана з тремтінням у голосі згадує, як її часто малюють діти:
-Найчастіше ці діти малюють дім і членів своєї сім’ї. Можуть, поруч намалювати песика чи козеня… А ще малюють інколи і мене. І це дуже зворушливо, бо я розумію: діти приймають мене за близьку людину.
«Без вас цим сім’ям було б важко…»
Сімейний помічник Світлана Калачова працює щодня. І робить для родин набагато більше, ніж просто фахівець: може зірватися й поїхати за ліками для мами, яка захворіла, чи віддати з дому мікрохвильову піч тій родині, якій вона потрібна більше, ніж їй самій. Вона соромиться говорити про такі випадки, вважаючи, що це – нормально: просто допомагати людям.
Водночас вона твердо переконана, що завдяки спеціалістам, які з початку проєкту («Зміцнення сімей і захисту дітей в Україні» – Прим.) почали приїжджати в село, життя родин, які потребують допомоги, кардинально змінилося:
-Наші сім’ї не лише отримали допомогу фахівців – кейс-менеджерів, логопедів, дефектологів, психологів. В селах змінилося ставлення до цих родин – місцеві мешканці почали звертати на них більше уваги, по-іншому ставитися. І я щиро дякую за це організації та дівчатам-спеціалістам.
Прості, на перший погляд речі, які робить сімейний помічник та інші фахівці проєкту, дають максимально можливий результат – шанс дітям життя з рідними батьками в теплі затишної домівки! І заради цього працюють Світлана Калачова та інші сімейні помічники в громадах.
Працюємо в рамках проєкту «Зміцнення сімей і захисту дітей в Україні» (Strengthening Family Care and protection in Ukraine), що реалізується за підтримки World Childhood Foundation
Личківська ТГ Дніпропетровська обл.