ПРО ПРОЕКТ
Потрапляння в інтернати – надзвичайно небезпечне для дітей віком до 3-х років та має катастрофічні наслідки для їх майбутнього. Ми започаткували проект із профілактики відмов матерів від немовлят, щоб вберегти їх від розлуки з матерями та від виховання в інтернатах.
Щоб вберегти немовлят від розлуки з матерями та виховання в інтернатах, ми започаткували проект із профілактики відмов від немовлят.
Мета проекту – попередити відмову матерів від немовлят у пологових будинках, підтримати та допомогти матерям у кризових обставинах задля подолання труднощів і недопущення направлення дітей в інтернати.
Період реалізації: 2001 – 2011 роки.
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?
Наприкінці 90-х років близько 5000 дітей віком до 3-х років перебували в будинках дитини, а кількість відмов матерів від новонароджених дітей наближалася до 2500 щороку. Основними причинами відмов матерів від новонароджених дітей були особиста невлаштованість жінок, матеріальна скрута, конфлікти із близькими, осуд суспільства, відсутність соціальної підтримки або ж проблеми зі здоров’ям дитини. Тоді в Україні ще не існували система попередження відмов від немовлят, аналіз причин і відповідне реагування, напрацьовані механізми надання вчасної і кваліфікованої допомоги таким мамам.
РЕЗУЛЬТАТ
Консультаційні пункти центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді у пологових будинках.
У 2002-2004 роках ми започаткували роботу соціальних працівників та психологів у пологових будинках. Основними завданнями фахівців було виявлення та облік жінок, які хочуть залишити новонароджених дітей; соціальна робота та збір первинної інформації від медичних працівників; зустрічі з жінками та налагодження контакту; з’ясування мотивів, причин та обставин, що можуть призвести до відмови від новонародженої дитини; обговорення наявних проблем та рекомендації щодо їх вирішення; психологічна підтримка; інформування жінок про соціальні послуги, види державної допомоги та пільги.
Соціальні центри матері і дитини.
У 2003 році в Херсоні ми створили перший в Україні центр матері та дитини. Це стаціонарна послуга, де фахівці забезпечують першочергові потреби матері та дитини, формують прихильність матері до дитини, попереджають залишення немовлят, навчають жінок доглядати за собою та дитиною, допомагають жінкам здобути професію, налагодити контакти з родичами та батьком дитини, отримати знання про власні права і права своєї дитини, вирішити житлові та інші питання. У 2006 році спільно з Київською обласною державною адміністрацією ми відкрили другий Центр соціально психологічної допомоги «Мати і дитина разом». Результати проекту втілилися у державну програму запобігання ранньому соціальному сирітству. За розробленою нами моделлю державою створено ще 15 центрів матері і дитини.
Програма підготовки фахівців.
На основі досвіду роботи ми описали технології роботи з жінками, які мають намір відмовитися від новонароджених дітей. Розробили програму підготовки фахівців, що була затверджена у 2007 році. В рамках програми підготували 19 регіональних тренерів, котрі навчили 86 фахівців консультаційних пунктів та центрів. Ця робота відбувалася у співпраці з Державною соціальною службою для сім’ї, дітей та молоді за фінансової підтримки ЮНІСЕФ. За результатами роботи ми опублікували методичний посібник для соціальних педагогів, психологів і всіх, хто займається вирішенням проблем із попередження розлучення дітей з батьками.
Розробка стандартів соціальних послуг.
Щоб забезпечити якісну роботу соціальних центрів матері та дитини і консультаційних пунктів при пологових будинках ми розробили стандарти їх роботи. Далі − апробували ці стандарти на обласному рівні шляхом навчання і моніторингу подальшої роботи спеціалістів. Після успішного тестування у 2010-2011 роках Державна соціальна служба для сімей, дітей та молоді офіційно схвалила «Стандарт надання соціальних послуг соціальним центром матері та дитини» та «Інструкцію щодо здійснення центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді соціальної роботи з профілактики раннього соціального сирітства у пологовому стаціонарі».
- + Про проект
-
ПРО ПРОЕКТ
Потрапляння в інтернати – надзвичайно небезпечне для дітей віком до 3-х років та має катастрофічні наслідки для їх майбутнього. Ми започаткували проект із профілактики відмов матерів від немовлят, щоб вберегти їх від розлуки з матерями та від виховання в інтернатах.
Щоб вберегти немовлят від розлуки з матерями та виховання в інтернатах, ми започаткували проект із профілактики відмов від немовлят.
Мета проекту – попередити відмову матерів від немовлят у пологових будинках, підтримати та допомогти матерям у кризових обставинах задля подолання труднощів і недопущення направлення дітей в інтернати.
Період реалізації: 2001 – 2011 роки.
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО?
Наприкінці 90-х років близько 5000 дітей віком до 3-х років перебували в будинках дитини, а кількість відмов матерів від новонароджених дітей наближалася до 2500 щороку. Основними причинами відмов матерів від новонароджених дітей були особиста невлаштованість жінок, матеріальна скрута, конфлікти із близькими, осуд суспільства, відсутність соціальної підтримки або ж проблеми зі здоров’ям дитини. Тоді в Україні ще не існували система попередження відмов від немовлят, аналіз причин і відповідне реагування, напрацьовані механізми надання вчасної і кваліфікованої допомоги таким мамам.
РЕЗУЛЬТАТ
0центри матері та дитини створено в рамках проекту0центрів створені державою за нашою моделлю0% менше відмов від немовлят з 2004 по 2010 роки0фахівців підготовлені до роботи у Центрах - + Компоненти
-
Консультаційні пункти центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді у пологових будинках.
У 2002-2004 роках ми започаткували роботу соціальних працівників та психологів у пологових будинках. Основними завданнями фахівців було виявлення та облік жінок, які хочуть залишити новонароджених дітей; соціальна робота та збір первинної інформації від медичних працівників; зустрічі з жінками та налагодження контакту; з’ясування мотивів, причин та обставин, що можуть призвести до відмови від новонародженої дитини; обговорення наявних проблем та рекомендації щодо їх вирішення; психологічна підтримка; інформування жінок про соціальні послуги, види державної допомоги та пільги.
Соціальні центри матері і дитини.
У 2003 році в Херсоні ми створили перший в Україні центр матері та дитини. Це стаціонарна послуга, де фахівці забезпечують першочергові потреби матері та дитини, формують прихильність матері до дитини, попереджають залишення немовлят, навчають жінок доглядати за собою та дитиною, допомагають жінкам здобути професію, налагодити контакти з родичами та батьком дитини, отримати знання про власні права і права своєї дитини, вирішити житлові та інші питання. У 2006 році спільно з Київською обласною державною адміністрацією ми відкрили другий Центр соціально психологічної допомоги «Мати і дитина разом». Результати проекту втілилися у державну програму запобігання ранньому соціальному сирітству. За розробленою нами моделлю державою створено ще 15 центрів матері і дитини.
Програма підготовки фахівців.
На основі досвіду роботи ми описали технології роботи з жінками, які мають намір відмовитися від новонароджених дітей. Розробили програму підготовки фахівців, що була затверджена у 2007 році. В рамках програми підготували 19 регіональних тренерів, котрі навчили 86 фахівців консультаційних пунктів та центрів. Ця робота відбувалася у співпраці з Державною соціальною службою для сім’ї, дітей та молоді за фінансової підтримки ЮНІСЕФ. За результатами роботи ми опублікували методичний посібник для соціальних педагогів, психологів і всіх, хто займається вирішенням проблем із попередження розлучення дітей з батьками.
Розробка стандартів соціальних послуг.
Щоб забезпечити якісну роботу соціальних центрів матері та дитини і консультаційних пунктів при пологових будинках ми розробили стандарти їх роботи. Далі − апробували ці стандарти на обласному рівні шляхом навчання і моніторингу подальшої роботи спеціалістів. Після успішного тестування у 2010-2011 роках Державна соціальна служба для сімей, дітей та молоді офіційно схвалила «Стандарт надання соціальних послуг соціальним центром матері та дитини» та «Інструкцію щодо здійснення центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді соціальної роботи з профілактики раннього соціального сирітства у пологовому стаціонарі».